На допому учням 9 класу
1. Загальні відомості про район та його економіко-географічне положення
(ЕГП). Тут слід з'ясувати, які області входять до складу району, його
площу, чисельність населення, історичні та інші передумови формування, а
також оцінити вплив ЕГП на його розвиток. Оцінювати
економіко-географічне положення можна в такій послідовності:
а) розміщення на території країни;
б) економічне оточення (ЕР, країни, що межують з даним районом, їх розвиток та можливості для співпраці);
в) віддаленість від паливних та сировинних баз;
г) наявність транспортних шляхів загальнодержавного й міжнародного значень;
д) зміни в ЕГП, що відбулися останнім часом або прогнозуються;
е) загальний висновок про вигідність ЕГП.
2. Населення і трудові ресурси. Характеризуючи населення, аналізують демографічні процеси, етногеографічні особливості, розселення та забезпеченість трудовими ресурсами району.
3. Природні умови і ресурси. Природні умови й ресурси зручно характеризувати, розглядаючи спочатку основні види ресурсів, які використовують у промисловості (мінеральні, водні, лісові й гідроресурси), а потім — умови та ресурси, що мають значення для сільського господарства, роботи транспорту (характер рельєфу, особливості клімату, зональні типи ландшафтів, ґрунти) та рекреаційні.
4. Господарський комплекс району. Характеризуючи господарський комплекс, необхідно розглянути всі основні міжгалузеві комплекси, акцентуючи увагу на тих виробництвах, які є галузями зовнішньої спеціалізації економічного району.
5. Найбільші міста. Характеризуючи основні міста, звертають увагу на найважливіші об'єкти виробничої сфери та соціальної інфраструктури, які визначають функції даного соціально-економічного ядра району, області, прилеглої території.
6. Проблеми й перспективи розвитку. З аналізу економіко-географічних особливостей району складають уявлення про наявні в ньому проблеми й можливі шляхи їх розв'язання.
План економіко-географічного вивчення району.
Давати характеристику економічного району потрібно в певній послідовності. План характеристики ЕР включає такі пункти:
1. Загальні відомості про район та його економіко-географічне положення
(ЕГП). Тут слід з'ясувати, які області входять до складу району, його
площу, чисельність населення, історичні та інші передумови формування, а
також оцінити вплив ЕГП на його розвиток. Оцінювати
економіко-географічне положення можна в такій послідовності:
а) розміщення на території країни;
б) економічне оточення (ЕР, країни, що межують з даним районом, їх розвиток та можливості для співпраці);
в) віддаленість від паливних та сировинних баз;
г) наявність транспортних шляхів загальнодержавного й міжнародного значень;
д) зміни в ЕГП, що відбулися останнім часом або прогнозуються;
е) загальний висновок про вигідність ЕГП.
2. Населення і трудові ресурси. Характеризуючи населення, аналізують демографічні процеси, етногеографічні особливості, розселення та забезпеченість трудовими ресурсами району.
3. Природні умови і ресурси. Природні умови й ресурси зручно характеризувати, розглядаючи спочатку основні види ресурсів, які використовують у промисловості (мінеральні, водні, лісові й гідроресурси), а потім — умови та ресурси, що мають значення для сільського господарства, роботи транспорту (характер рельєфу, особливості клімату, зональні типи ландшафтів, ґрунти) та рекреаційні.
4. Господарський комплекс району. Характеризуючи господарський комплекс, необхідно розглянути всі основні міжгалузеві комплекси, акцентуючи увагу на тих виробництвах, які є галузями зовнішньої спеціалізації економічного району.
5. Найбільші міста. Характеризуючи основні міста, звертають увагу на найважливіші об'єкти виробничої сфери та соціальної інфраструктури, які визначають функції даного соціально-економічного ядра району, області, прилеглої території.
6. Проблеми й перспективи розвитку. З аналізу економіко-географічних особливостей району складають уявлення про наявні в ньому проблеми й можливі шляхи їх розв'язання.
Немає коментарів:
Дописати коментар