ЗАПРОШУЮ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ І ВИВЧЕННЯ
АНТАРКТИДИ!
Історія відкриття
Антарктида майже цілком лежить за Південним полярним колом. Південний полюс розташований приблизно в центрі материка (рис. 24). Антарктида — найхолодніший і найвищий материк Землі. Вона майже повністю вкрита льодом, тому практично цілком позбавлена органічного життя. На материку немає постійного населення.
У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук досяг паралелі 71°10′ пд. ш., але пробитися далі не зміг через суцільні льоди. У 1819 р. англійський капітан Вільям Сміт уперше побачив острови на південь від мису Горн і першим висадився на берег. У 1820—1821 рр. російські мореплавці Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв обійшли навколо Антарктиди, вперше визначили її розміри, описали льоди і клімат Антарктиди, відкрили багато островів.
Першими досягли Південного полюса норвежець Руаль Амундсен (14 грудня 1911 р.) і англієць Роберт Скотт (18 січня 1912 р.).
Всебічне дослідження материка почалося у другій половині ХХ ст., коли були створені десятки наукових станцій різних держав. В Антарктиді працює українська станція «Академік Вернадський».
Особливості природи і клімату
Заполярне положення Антарктиди та її ізольованість від інших частин суходолу визначили неповторність і крайню суворість її природних умов.
Головною особливістю Антарктиди є льодовиковий покрив, що існує мільйони років, то зменшуючись, то збільшуючись у розмірах. Материковий лід укриває як поверхню Антарктиди, так і частково поверхню океану, утворюючи шельфові льодовики. Потужність крижаного покриву — 4000—4776 м. Його загальний обсяг складає 90 % усього сучасного зледеніння Землі. Лід постійно рухається від центра до країв зі швидкістю 1 м на рік. При цьому краї льоду розтріскуються, і від нього відколюються айсберги. Лише 0,2 % поверхні Антарктиди не вкрито льодом.
.
Східна
частина материка лежить на давній Антарктичній платформі з відносно
рівною поверхнею, а західна має гірський рельєф і є продовженням Анд
Південної Америки. Найвища точка материка розташована в гірському масиві
Вінсон і має висоту 5140 м. У західній частині є діючі вулкани Еребус
(3794 м), Терор та ін. Середня висота материка над рівнем моря (разом із
льодом) 2040 м. Крижаний покрив Антарктиди давить на земну кору, і вона
прогнулася під його масою (місцями навіть опустилася нижче рівня моря).
На материку є поклади руд чорних і кольорових металів, кам’яного
вугілля, алмазів.
Клімат Антарктиди дуже холодний.
На материку зареєстровані найнижчі температури на Землі (взимку — майже
до –90 °С). Головними причинами цього є: географічне положення материка,
його потужний крижаний покрив (постійне джерело холоду, яке до того ж
відбиває сонячні промені), довга полярна ніч, велика висота материка над
рівнем моря.
Повітря над Антарктидою холодне, важке і сухе, тому в центрі формується область високого атмосферного тиску. По окраїнах сусідство з відносно теплими океанічними водами зумовлює більш високу температуру повітря і, як наслідок, формування області низького атмосферного тиску. Тому повітря стікає від центру до окраїн, утворюючи стокові вітри (швидкістю 40—50 м/с і більше).
На окраїнах материка і на Антарктичному півострові утворюються оазиси, для яких характерні умови сухої і холодної пустелі. Улітку їхня поверхня прогрівається і звільняється від снігу й льоду.
Антарктида — біологічна пустеля.
Рослинність зустрічається винятково по окраїнах і на субантарктичних
островах. Вона представлена мохами, лишайниками, водоростями, грибами. У
прибережних водах багато планктону, яким живляться кити, тюлені й риби,
більшість яких є ендеміками. Тут живуть найбільші тюлені (морські
слони) і величезні медузи масою до 150 кг. Із птахів характерними видами
є пінгвіни, улітку прилітають чайки, баклани, буревісники, поморники й
альбатроси.
Активне вивчення Антарктиди пояснюється великим інтересом
до унікальності її природи. Антарктида — «кухня погоди», активний центр
циркуляції атмосфери. Вивчення льодів важливе не лише тому, що вони є
головним ресурсом прісної води, але й індикатором глобального потепління
клімату. Вивчаються і мінеральні ресурси
.
Антарктида майже цілком лежить за Південним полярним колом. Південний полюс розташований приблизно в центрі материка (рис. 24). Антарктида — найхолодніший і найвищий материк Землі. Вона майже повністю вкрита льодом, тому практично цілком позбавлена органічного життя. На материку немає постійного населення.
У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук досяг паралелі 71°10′ пд. ш., але пробитися далі не зміг через суцільні льоди. У 1819 р. англійський капітан Вільям Сміт уперше побачив острови на південь від мису Горн і першим висадився на берег. У 1820—1821 рр. російські мореплавці Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарєв обійшли навколо Антарктиди, вперше визначили її розміри, описали льоди і клімат Антарктиди, відкрили багато островів.

Всебічне дослідження материка почалося у другій половині ХХ ст., коли були створені десятки наукових станцій різних держав. В Антарктиді працює українська станція «Академік Вернадський».
Особливості природи і клімату
Заполярне положення Антарктиди та її ізольованість від інших частин суходолу визначили неповторність і крайню суворість її природних умов.
Головною особливістю Антарктиди є льодовиковий покрив, що існує мільйони років, то зменшуючись, то збільшуючись у розмірах. Материковий лід укриває як поверхню Антарктиди, так і частково поверхню океану, утворюючи шельфові льодовики. Потужність крижаного покриву — 4000—4776 м. Його загальний обсяг складає 90 % усього сучасного зледеніння Землі. Лід постійно рухається від центра до країв зі швидкістю 1 м на рік. При цьому краї льоду розтріскуються, і від нього відколюються айсберги. Лише 0,2 % поверхні Антарктиди не вкрито льодом.
.


Повітря над Антарктидою холодне, важке і сухе, тому в центрі формується область високого атмосферного тиску. По окраїнах сусідство з відносно теплими океанічними водами зумовлює більш високу температуру повітря і, як наслідок, формування області низького атмосферного тиску. Тому повітря стікає від центру до окраїн, утворюючи стокові вітри (швидкістю 40—50 м/с і більше).
На окраїнах материка і на Антарктичному півострові утворюються оазиси, для яких характерні умови сухої і холодної пустелі. Улітку їхня поверхня прогрівається і звільняється від снігу й льоду.


.
Немає коментарів:
Дописати коментар