З Днем Захисника Вітчизни!

Шановні ветерани, 

воїни-інтернаціоналісти, 

чоловіки, юнаки!

                 Вітаю Вас із  

  ДНЕМ       ЗАХИСНИКА     ВІТЧИЗНИ!

15 лютого  у Вільнянську відзначали 24 річницю виводу радянських військ із Демократичної Республіки Афганістан. Для воїнів-інтернаціоналістів звучить пісня "ВІВАТ" у виконанні вільнянського барда Петра Бондарєва (автор відео Віталій Стешенко).

Сценарій уроку мужності у Московському НВК 

УРОК МУЖНОСТІ І ПАМ”ЯТІ, присвячений Дню Захисника Вітчизни

             «Є ТАКА ПРОФЕСІЯ БАТЬКІВЩИНУ ЗАХИЩАТИ»

Вступне слово вчителя

Дорогі учні, гості, ветерани. Сьогоднішня зустріч у стінах навчального закладу – це не просто буденне побачення, де обговорюються звичні життєві питання, це, навіть, не свято, коли прийнято дотримуватися традиційних норм і регламенту. Наша зустріч – це урок пам’яті і мужності, на якому ми будемо говорити про те, чого ніхто не в праві забувати, чути те, що мусимо передавати із вуст в уста, від покоління до покоління, щоби та невидима ниточка, яка об’єднує сивочолих ветеранів, побачивши на своєму життєвому шляху і біль, і радість перемог і юнь, яка не завжди усвідомлює, що безхмарне небо – це заслуга тих, хто зі сльозами на очах згадує війну, - ніколи не перервалася, стираючи сторінки людської пам’яті.

Ведуча. Сьогодні ми зібралися, щоб відсвяткувати День захисника Вітчизни, вшанувати воїнів-інтернаціоналістів. Ми, вдячні нащадки, хочемо схилити голови перед нашими батьками та дідами, які виявили високе почуття патріотизму, національної гідності, мужність, жертовність та героїзм у боротьбі за незалежність Батьківщини.

Ведучий . Юнаки, майбутні захисник рідної землі. Всі ви хочете бути схожими на своїх батьків та дідусів. Тому, мабуть, немає жодного хлопця, який би не мріяв стати мужнім, хоробрим, надійним захисником своєї Батьківщини.

Ведуча. Та щоб стати надійним захисником рідної землі, потрібно готуватися заздалегідь. Адже солдат має бути дужим, спритним, кмітливим, мужнім, розумним, винахідливим.

Ведучий . Війна: громадянська,  Велика Вітчизняна,  Афганська… та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в журбу тисячі материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.

Ведуча. Сьогоднішній урок мужності  ми хочемо розпочати таким запитанням : чи треба взагалі згадувати про війну?! Дехто каже, що не треба. А я думаю, що треба. Треба доти, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!»

Ведучий … Тисячі наших земляків пройшли це жорстоке випробування. …Кого обминула куля, повернулися додому, тисячі  залишилися інвалідами,   живуть з невиліковними хворобами, 86 українських юнаків – у афганському полоні, більшість з яких можна вважати такими, що пропали безвісти.

Ведуча. У цей день згадуємо  про війну, яку ми назвемо останньою не тільки тому, що хочеться назвати її так, але й тому , що будемо переконані в цьому. На нашому святі присутні колишні солдати, учасники бойових дій в Афганістані, наші односельчани: Ясинський Віктор Миколайович, Руденко Олександр Васильович.

Ведучий . Сьогодні ми хочемо згадати наших односельчан, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в Демократичній Республіці Афганістан: Малуха Ігор Анатолієвич, Демченко Олександр Володимирович, Ясинський Віктор Васильович, Богма Анатолій Іванович, Касянок Віктор Вікторович, Сторіжко Павло Васильович., Хохлов Микола Григорович, проходили службу в Чехословаччині: Ковалко Микола Іванович, Ситник Леонід Іванович. Доля милувала їх. Всі вони повернулись додому живими в рідні домівки..

Ведуча. Сьогодні ви маєте можливість почути розповіді безпосередніх очевидців «афганської» війни, які прийшли  до нас на зустріч: Руденко Олександ Васильович, Ясинський Віктор Миколайович

ВІДЕО «Вспомни Афган»

Ведучий. 15 лютого 1989 року було завершено виведення військ колишнього СРСР з території Демократичної Республіки Афганістан.

Ведуча. 15 лютого у житті колишніх військових, які пройшли дорогами Афганістану, навіки залишиться як день пам’яті про чужу і жорстоку війну. Афганістан – це мужність воїнів, це вірність солдатській дружбі, це взаємовиручка і взаємодопомога.

ІНТЕРВ’Ю (спілкування з воїнами-інтернаціоналістами)

Пісні у виконанні гостей: «Вспомним, товариш, мы Афганистан», «Ордена не продаются», «Автомат и гитара на афганской войне»

Ведуча . На чужій землі оберігали наших воїнів молитви їхніх матерів. І сьогодні матері читають листи синів з війни, бережуть пам’ять про них.

ВІДЕО «Афганський синдром»

ВЕДУЧА Не відболить  горе, не виплачеться і не відпечалиться на нашій землі, допоки житимуть батьки, брати і сестри, вдови і діти підступно винищених у горах Афганістану синів України. Вони б були добрими майстрами, вчителями, лікарями, юристами… Але чужа війна відібрала у них таку можливість.. Не повернулися вони додому…

Учень.

Заплакало небо дощами…

Біль і туга зійшлися клином.

Свистіли кулі над Афганістаном,

Прощалася мати із сином.

Котилися сльози рікою.

Ще б жити – та віку немає.

лишилась невістка вдовою

Й онука за батька питає.

Прощається мати із сином…

Прощаються гори й долини,

І більшого горя немає –

Як жити тепер без дитини?

Лиш чорна хустина.

Німа домовина…

«Прости» – ледь шепоче вустами.

Лиш чорна хустина – то туга за сином.

Заплакало небо дощами… (Є.Сохацька).

Ведуча. Посивілі жінки у чорних хустинах… Скільки ж їх? Скільки сліз? Хіба можна висловити словами материнське горе?! Цинкова труна, свіжа могила, фотографія у чорній рамці… вічний біль. Вічна скорбота. Не заростає стежка до могил солдатів, спогади про них живуть у пам’яті людей, у пам’яті матерів і прийдешніх поколінь….

ПІСНЯ (відео) «Зажгите свечи», Тамара Гвардцителі.

Представники двох поколінь – батько і син – Руденко Олександр Васильович і Олександр запалюють свічку пам’яті).

Вчитель: Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки років довелось би нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчимо хоча б хвилину. За всіх. Встаньмо, постіймо хвилину, нехай не заболять у нас ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого нема серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес, а, може, із підбитим крилом ніяк не перелетить через Афганські гори до свого дому.

(хвилина мовчання)

Пісня «Янголи» виконує Ясинська Людмила

Ведуча. Їм випало жити – так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, а тепер порядкує рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам’яттю, що пише історію. (Діти вітають воїнів-афганців, що запрошені на урок; їм надається слово)

Ведучий. З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

Ведуча. Ці роки , що минули, згуртували колишніх бійців-інтернаціоналістів, поєднали їх в одну родину, де біль одного віддається щемом у серцях інших, а радість стає загальним почуттям.

Мітинг 15 лютого у м. Вільнянськ.  Гімн для воїнів-інтернаціоналістів у виконанні вільнянського барда Петра Бондарева .

ВІДЕО «Віват». Пісня звучить у виконанні вільнянського барда Петра Бондарєва на святковому концерті до 24 річниці з дня виведення радянських військ з Афганістану.

Вчитель:Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові Афганістани не виникли більше на нашій землі. Давайте будемо завжди пам’ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.