День працівника природно-заповідної справи

7 липня -

День працівника природно-заповідної справи

Розмах, з яким наша сучасна цивілізація навчилася освоювати оточуючі нас землі, по істині може вразити всяку уяву. Вирубати тисячі гектарів лісу, організувати який-небудь кар’єр або влаштувати грандіозне будівництво, видобуток руди або мінералів в промислових масштабах, освоїти степ, рівнину, гірські комплекси, водойми або що-небудь ще - не питання. Досить «обгрунтованої доцільності», «команди з верху», бюджетних асигнувань. Все інше, - технології, людські ресурси та техніка вже на підході. Місяць, рік, два і дика природа відступає. З нею відступає і крихка рівновага, яке встановлювалося в природі століттями і тисячоліттями. Чи правильно це, чи виправдовує досягнута мета всі ці втрати, якими доводиться жертвувати нам заради сьогочасної вигоди?

Як би там не було, але парадокс полягає в тому, що часто, щоб зупинити розбурханий запал сучасних «благодійників» доводиться йти на крайні заходи. Обмежувати і лімітізіровати, забороняти і штрафувати, приймати цілу низку актів на законодавчому рівні і в буквальному сенсі ховати неосвоєні подібною діяльністю землі в організованих заповідниках та природоохоронних парках, залучаючи для цього додаткові зусилля, кошти і грамотних фахівців.

Зараз однозначно вже можна сказати, що зусиллями працівників природно-заповідної справи вдалося в значній мірі зберегти від руйнування багато унікальних природних комплексів, сприяючи збереженню біологічного розмаїття та протидіючи екологічному розоренню багатьох регіонів. Це ще далеко не перемога, це всього лише один крок, так як жадібність і політична короткозорість подібні гігантському жорнову, який нещадно розкручується з кожним днем і здатний в лічені хвилини поглинути всіляки, навіть добуті з великими труднощами і сміливі досягнення.

З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбуття стану нашої природи, на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 18-го серпня 2009-го року Президентом України, згідно Указу № 629/2009 встановлено професійне свято працівників природно-заповідної справи, який тепер щорічно відзначається 7 липня.

7 липня - Івана Купала

   

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами.