Расові спільноти
Серед рас сучасних людей, які належать до одного виду Homo Sapiens, перш за все виділяють великі підрозділи ― домінуючі раси:
― європеоїдна (євразійська);
― монголоїдна (азіатсько–американська);
― негро–австралоїдна (екваторіальна).
Багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні екваторіальні раси: негроїдну (африканську) і австралоїдну (океанійську).
Точка зору про існування чотирьох великих рас являється найбільш обгрунтованою. У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів.
Перехідними називають такі раси, які сформувалися у ті далекі часи, що нині важко встановити, чи вони ― результат змішування кількох рас чи ж зберігають риси, що існували у великих расових типів до їхнього розчленування.
Змішані ж расові типи утворилися не тільки в давнину, але й у середньовіччя, а також у новий і новітній часи у процесі метисації.
Раси і народи (пазли)
Північна гілка характерна для країн Північної Європи; південна ― розповсюджена на півдні Європи і в Північній Америці, Передній Азії та Північній Індії, до неї відносять і європеоїдне населення Латинської Америки. Між південною і північними гілками розташована широка смуга перехідних типів, що включає населення Центральної і частково Східної Європи, Сибіру і Далекого Сходу Росії, а також європеоїдне населення Північної Америки і Австралії.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу. Для монголоїдів притаманні: жовтий колір шкіри, чорне пряме волосся, недостатньо розвинений третинний волосяний покрив; характерні темні очі з епікантусом (складка верхнього віка), вузький або середньоширокий ніс, вилиці, що дуже випирають.
Виділяють дві гілки: азійську і американську. Монголоїди Азії поділяються на дві основні групи: континентальну і тихоокеанську.
Серед континентальних монголоїдів найбільш розповсюджені північні, або сибірські (монголи, буряти, якути, евенки та інші), менше ― східні монголоїди, головним чином китайці. Північні групи тихоокеанських монголоїдів представлені північними тібетцями, корейцями та іншими. До американської гілки монголоїдів відносять корінних жителів Північної та Південної Америки ― індіанців.
До перехідних форм монголоїдної раси належить населення, що має значні австралоїдні ознаки: хвилясте волосся, смаглява і оливкових відтінків шкіра, плоске обличчя, широкий ніс. Це в’єти, лао, кхмери, малайці, яванці, південні китайці, японці та інші народи В’єтнаму, Таїланду, М’янми, Індонезії та Філіппін.
Уральська раса. На східних межах свого ареалу європеоїди взаємодіяли з монголоїдами. У результаті їхнього раннього змішування, яке почалося ще в епоху мезоліту (10―7 тис. років тому), склалася на північному заході Сибіру і на крайньому сході Європи уральська раса (ханти, мансі та інші), для якої характерне поєднання проміжних монголоїдно–європеоїдних особливостей з деякими специфічними рисами (наприклад, низьким обличчям, послабленою пігментацією тощо).
До уральської раси близька лапоїдна раса з дуже низьким обличчям (саамі). Деякі антропологи об’єднують обидві ці раси в одну ― урало– лапоїдну, особливості якої вирізняються в менш різкій формі в удмуртів, марійців, деяких груп мордви.
На думку багатьох дослідників, у формуванні уральської раси брали участь найдавніші популяції монголоїдного виду, позбавлені пігментації. Пізніше (з перших століть нашої ери) в степовій смузі між Уралом і Єнісеєм у процесі змішування монголоїдів і європеоїдів сформувалася південосибірська раса з дуже широким обличчям і виразною короткоголовістю. У середні віки на території Середньої та Центральної Азії виникли нові змішані європеоїдно– монголоїдні популяції (частина узбеків, уйгури, салари) [2, c.20].
Негроїдна (африканська) раса (16,6% населення світу), а також її перехідні й змішані форми характеризуються темнокоричневим кольором шкіри, чорним кучерявим волоссям, темними очима, помірно виступаючими вилицями, товстими губами, широким носом, дуже розвиненим прогнатизмом. До неї відносять корінне населення Африки (на південь від Сахари) ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії.
Окрему групу становлять дуже низькорослі племена тропічних лісів ― негриллі (пігмеї), а також південно–африканські бушмени і готтентоти, у яких негроїдні риси поєднуються з окремими монголоїдними рисами.
Австралоїдна (океанійська) раса (0,3% населення світу) представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії. Австралоїди дуже подібні до негроїдів. Для них характерні темний колір шкіри, хвилясте волосся, значний третинний волосяний покрив на обличчі й тілі у чоловіків, широкий ніс. Серед папуасів і меланезійців Океанії трапляються низькорослі племена ― негритоси, що живуть на півострові Малакка і на Андаманських островах; у важкодоступних районах Індії та в країнах Південно–Східної Азії проживають невеликі племена ведів; на Японських островах ― айни.
До інших расових типів (змішаних) ― близько 14 млн осіб, відносять полінезійців, мікронезійців, гавайців, малагасійців (змішування південних монголоїдів з негроїдами і південними європеоїдами ― арабами), метисів (європеоїди з монголоїдами), мулатів (європейців з неграми), самбо (негрів з індіанцями).
На території колишнього СРСР більшість населення (85,4% за даними 1987 р.) належать до європеоїдної раси, що представлена всіма своїми гілками. До північної гілки належать південно–західні групи росіян, до південної ― більшість народів Кавказу.
Корінні народи Східного Сибіру і Далекого Сходу ― монголоїди. До перехідних форм належать більшість росіян, українців, білорусів і деяких інших народів Східної Європи, а також народи Уралу, Західного Сибіру, Алтаю і Казахстану, що проживають у контактній зоні з монголоїдами.
В Азії розповсюджені різні групи всіх чотирьох рас: 29% ― європеоїди (Південно–Західна Азія і Північна Індія); азіатські монголоїди ― 31% та південні монголоїди ― 25% (Південний Китай, Індонезія, Індокитай); японський тип ― 4,3%, понад 10 млн осіб представляють австралоїдів; на Аравійському півострові у частини населення є риси негроїдів.
Населення Африки (54%) належить до негроїдної раси, що переважає в країнах, розташованих на південь від Сахари.
На півночі континенту живуть європеоїди (25% населення Африки), на півдні ― живуть близько 5 млн європеоїдів та їх нащадків, що переселилися в минулому із Західної Європи. Для сучасного населення Африки характерна велика кількість перехідних форм (ефіопи, фульбе ― негроїди і європеоїди, малагасійці ― монголоїди, негроїди, європеоїди).
В Америці расовий склад населення відрізняється великою строкатістю, що пов’язано з участю представників трьох великих рас у його формуванні. Аборигени (монголоїди: індіанці, алеути, ескімоси) проживають компактно лише в окремих районах Мексиканського нагір’я, в Андах, у глибинних областях Південної Америки, в арктичних районах (5,5%). Нині переважає європеоїдна раса ― 51% (майже 9/10 населення США і Канади, понад 1/4 населення Латинської Америки).
Численними є метиси ― 23% (майже все населення Мексики, центральноамериканських країн, Венесуели, Чилі, Парагваю та інших країн), менше мулатів ― 13% (афроамериканці США, Бразилії, Куби, Венесуели, народи Вест–Індії), є групи самбо. Негроїди (майже 7%) живуть у Бразилії, США, становлять основне населення Гаїті, Ямайки й інших країн Вест–Індії.
В Австралії та Новій Зеландії переважають представники європеоїдної раси (77% усього населення), меланезійці й папуаси становлять 16,5%, полінезійці й мікронезійці ― 4,2%. Змішування океанійців з європеоїдами, а також з переселенцями з Азії призвело до утворення великих метисних груп у Полінезії, Мікронезії, на островах Фіджі та в Новій Каледонії.
Кількість окремих рас зростає нерівномірно: за останню чверть століття чисельність негроїдів зросла у 2,3 рази, метисів і мулатів Америки ― майже у 2 рази, південних монголоїдів ― на 78%, європеоїдів ― на 48% (північної гілки ― всього на 19%, південної ― на 72%).
Початок формування рас ― кінець кам’яного віку на базі найбільших територіальних популяцій. Вочевидь, існували два головні первинні центри расоутворення: західний (євроафриканський) і східний (азіатсько–тихоокеанський). У першому центрі формувалися негроїди і європеоїди, а в другому ― австралоїди і монголоїди. Пізніше при освоєнні нових земель виникли змішані расові популяції.
У популяційно–генетичній класифікації виділяють 25 локальних рас, які об’єднують у 5 гілок, які складають 2 стовбури.
Східний амеро–азіатський стовбур має американоїдну (американську) і азіатську раси.
Західний євро–африканський стовбур має європеоїдну, негроїдну і австралоїдн ураси.
Серед сучасних рас європеоїдна (євразійська), яка є найбільшою за кількістю (46,4% населення світу разом з перехідними і змішаними формами). Європеоїди мають південну і північну гілки.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу, поділяється на дві гілки: азійську і американську.
Що ж стосується негро–австралоїдної (екваторіальної) раси, то багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні раси: негроїдну (африканську), яка становить 16,6% населення світу (до неї відносять корінне населення Африки на південь від Сахари ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії), і австралоїдну (океанійську) ― 0,3% населення світу (представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії).
У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів
Серед рас сучасних людей, які належать до одного виду Homo Sapiens, перш за все виділяють великі підрозділи ― домінуючі раси: ― європеоїдна (євразійська);
― монголоїдна (азіатсько–американська);
― негро–австралоїдна (екваторіальна).
Багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні екваторіальні раси: негроїдну (африканську) і австралоїдну (океанійську).
Точка зору про існування чотирьох великих рас являється найбільш обгрунтованою. У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів.
Перехідними називають такі раси, які сформувалися у ті далекі часи, що нині важко встановити, чи вони ― результат змішування кількох рас чи ж зберігають риси, що існували у великих расових типів до їхнього розчленування.
Змішані ж расові типи утворилися не тільки в давнину, але й у середньовіччя, а також у новий і новітній часи у процесі метисації.
Раси і народи (пазли)
Великі раси світу
Найбільшою (за кількістю) расою є європеоїдна ― 46,4% населення світу (разом з перехідними і змішаними формами). Європеоїди мають пряме або хвилясте м’яке волосся відтінків від світлого до темного, у них світла або смаглява шкіра, велика різнокольоровість райдужної оболонки очей (від темних до сірих і блакитних), дуже розвинений третинний волосяний покрив (борода у чоловіків), недостатній або середній виступ щелеп, вузький ніс, тонкі або середньої товщини губи. Серед європеоїдів виділяють гілки ― південну і північну.Північна гілка характерна для країн Північної Європи; південна ― розповсюджена на півдні Європи і в Північній Америці, Передній Азії та Північній Індії, до неї відносять і європеоїдне населення Латинської Америки. Між південною і північними гілками розташована широка смуга перехідних типів, що включає населення Центральної і частково Східної Європи, Сибіру і Далекого Сходу Росії, а також європеоїдне населення Північної Америки і Австралії.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу. Для монголоїдів притаманні: жовтий колір шкіри, чорне пряме волосся, недостатньо розвинений третинний волосяний покрив; характерні темні очі з епікантусом (складка верхнього віка), вузький або середньоширокий ніс, вилиці, що дуже випирають.
Виділяють дві гілки: азійську і американську. Монголоїди Азії поділяються на дві основні групи: континентальну і тихоокеанську.
Серед континентальних монголоїдів найбільш розповсюджені північні, або сибірські (монголи, буряти, якути, евенки та інші), менше ― східні монголоїди, головним чином китайці. Північні групи тихоокеанських монголоїдів представлені північними тібетцями, корейцями та іншими. До американської гілки монголоїдів відносять корінних жителів Північної та Південної Америки ― індіанців.
До перехідних форм монголоїдної раси належить населення, що має значні австралоїдні ознаки: хвилясте волосся, смаглява і оливкових відтінків шкіра, плоске обличчя, широкий ніс. Це в’єти, лао, кхмери, малайці, яванці, південні китайці, японці та інші народи В’єтнаму, Таїланду, М’янми, Індонезії та Філіппін.
Уральська раса. На східних межах свого ареалу європеоїди взаємодіяли з монголоїдами. У результаті їхнього раннього змішування, яке почалося ще в епоху мезоліту (10―7 тис. років тому), склалася на північному заході Сибіру і на крайньому сході Європи уральська раса (ханти, мансі та інші), для якої характерне поєднання проміжних монголоїдно–європеоїдних особливостей з деякими специфічними рисами (наприклад, низьким обличчям, послабленою пігментацією тощо).
До уральської раси близька лапоїдна раса з дуже низьким обличчям (саамі). Деякі антропологи об’єднують обидві ці раси в одну ― урало– лапоїдну, особливості якої вирізняються в менш різкій формі в удмуртів, марійців, деяких груп мордви.
На думку багатьох дослідників, у формуванні уральської раси брали участь найдавніші популяції монголоїдного виду, позбавлені пігментації. Пізніше (з перших століть нашої ери) в степовій смузі між Уралом і Єнісеєм у процесі змішування монголоїдів і європеоїдів сформувалася південосибірська раса з дуже широким обличчям і виразною короткоголовістю. У середні віки на території Середньої та Центральної Азії виникли нові змішані європеоїдно– монголоїдні популяції (частина узбеків, уйгури, салари) [2, c.20].
Негроїдна (африканська) раса (16,6% населення світу), а також її перехідні й змішані форми характеризуються темнокоричневим кольором шкіри, чорним кучерявим волоссям, темними очима, помірно виступаючими вилицями, товстими губами, широким носом, дуже розвиненим прогнатизмом. До неї відносять корінне населення Африки (на південь від Сахари) ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії.
Окрему групу становлять дуже низькорослі племена тропічних лісів ― негриллі (пігмеї), а також південно–африканські бушмени і готтентоти, у яких негроїдні риси поєднуються з окремими монголоїдними рисами.
Австралоїдна (океанійська) раса (0,3% населення світу) представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії. Австралоїди дуже подібні до негроїдів. Для них характерні темний колір шкіри, хвилясте волосся, значний третинний волосяний покрив на обличчі й тілі у чоловіків, широкий ніс. Серед папуасів і меланезійців Океанії трапляються низькорослі племена ― негритоси, що живуть на півострові Малакка і на Андаманських островах; у важкодоступних районах Індії та в країнах Південно–Східної Азії проживають невеликі племена ведів; на Японських островах ― айни.
До інших расових типів (змішаних) ― близько 14 млн осіб, відносять полінезійців, мікронезійців, гавайців, малагасійців (змішування південних монголоїдів з негроїдами і південними європеоїдами ― арабами), метисів (європеоїди з монголоїдами), мулатів (європейців з неграми), самбо (негрів з індіанцями).
Расовий склад населення
Населення Європи майже повністю належить до європеоїдної раси (близько 17% населення реґіону належить до північних європеоїдів, 32% ― до південних і більше половини ― до перехідних і середньоєвропейських форм).На території колишнього СРСР більшість населення (85,4% за даними 1987 р.) належать до європеоїдної раси, що представлена всіма своїми гілками. До північної гілки належать південно–західні групи росіян, до південної ― більшість народів Кавказу.
Корінні народи Східного Сибіру і Далекого Сходу ― монголоїди. До перехідних форм належать більшість росіян, українців, білорусів і деяких інших народів Східної Європи, а також народи Уралу, Західного Сибіру, Алтаю і Казахстану, що проживають у контактній зоні з монголоїдами.
В Азії розповсюджені різні групи всіх чотирьох рас: 29% ― європеоїди (Південно–Західна Азія і Північна Індія); азіатські монголоїди ― 31% та південні монголоїди ― 25% (Південний Китай, Індонезія, Індокитай); японський тип ― 4,3%, понад 10 млн осіб представляють австралоїдів; на Аравійському півострові у частини населення є риси негроїдів.
Населення Африки (54%) належить до негроїдної раси, що переважає в країнах, розташованих на південь від Сахари.
На півночі континенту живуть європеоїди (25% населення Африки), на півдні ― живуть близько 5 млн європеоїдів та їх нащадків, що переселилися в минулому із Західної Європи. Для сучасного населення Африки характерна велика кількість перехідних форм (ефіопи, фульбе ― негроїди і європеоїди, малагасійці ― монголоїди, негроїди, європеоїди).
В Америці расовий склад населення відрізняється великою строкатістю, що пов’язано з участю представників трьох великих рас у його формуванні. Аборигени (монголоїди: індіанці, алеути, ескімоси) проживають компактно лише в окремих районах Мексиканського нагір’я, в Андах, у глибинних областях Південної Америки, в арктичних районах (5,5%). Нині переважає європеоїдна раса ― 51% (майже 9/10 населення США і Канади, понад 1/4 населення Латинської Америки).
Численними є метиси ― 23% (майже все населення Мексики, центральноамериканських країн, Венесуели, Чилі, Парагваю та інших країн), менше мулатів ― 13% (афроамериканці США, Бразилії, Куби, Венесуели, народи Вест–Індії), є групи самбо. Негроїди (майже 7%) живуть у Бразилії, США, становлять основне населення Гаїті, Ямайки й інших країн Вест–Індії.
В Австралії та Новій Зеландії переважають представники європеоїдної раси (77% усього населення), меланезійці й папуаси становлять 16,5%, полінезійці й мікронезійці ― 4,2%. Змішування океанійців з європеоїдами, а також з переселенцями з Азії призвело до утворення великих метисних груп у Полінезії, Мікронезії, на островах Фіджі та в Новій Каледонії.
Кількість окремих рас зростає нерівномірно: за останню чверть століття чисельність негроїдів зросла у 2,3 рази, метисів і мулатів Америки ― майже у 2 рази, південних монголоїдів ― на 78%, європеоїдів ― на 48% (північної гілки ― всього на 19%, південної ― на 72%).
Висновки
Отже, раси ― великі ареальні спільності людей, що виділяються за генетичною спорідненістю, яка зовнішньо проявляється у певній подібності фізичних ознак: кольорі шкіри й райдужній оболонці очей, формі й кольорі волосся, зрості та інших.Початок формування рас ― кінець кам’яного віку на базі найбільших територіальних популяцій. Вочевидь, існували два головні первинні центри расоутворення: західний (євроафриканський) і східний (азіатсько–тихоокеанський). У першому центрі формувалися негроїди і європеоїди, а в другому ― австралоїди і монголоїди. Пізніше при освоєнні нових земель виникли змішані расові популяції.
У популяційно–генетичній класифікації виділяють 25 локальних рас, які об’єднують у 5 гілок, які складають 2 стовбури.
Східний амеро–азіатський стовбур має американоїдну (американську) і азіатську раси.
Західний євро–африканський стовбур має європеоїдну, негроїдну і австралоїдн ураси.
Серед сучасних рас європеоїдна (євразійська), яка є найбільшою за кількістю (46,4% населення світу разом з перехідними і змішаними формами). Європеоїди мають південну і північну гілки.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу, поділяється на дві гілки: азійську і американську.
Що ж стосується негро–австралоїдної (екваторіальної) раси, то багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні раси: негроїдну (африканську), яка становить 16,6% населення світу (до неї відносять корінне населення Африки на південь від Сахари ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії), і австралоїдну (океанійську) ― 0,3% населення світу (представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії).
У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів
Немає коментарів:
Дописати коментар