Пізнаємо загадки атмосфери.
Атмосферні явища
До
атмосферних явищ належати: туман, ожеледь, паморозь, заметіль, гроза,
град, суховій, пилові бурі та ін. Туман – це скупчення зважених дрібних
крапель води або кристалів льоду в приземному шарі атмосфери з
насиченого водяними парами повітря при його охолодженні. У туманах
горизонтальна видимість зменшується до 100 м і менше. У залежності від
горизонтальної дальності видимості розрізняють сильний туман (видимість
до 50 м), помірний туман (видимість менш 500 м) і слабкий туман
(видимість від 500 до 1000 м). Слабке помутніння повітря при
горизонтальній видимості від 1 до 10 км називають серпанком. Серпанок
буває сильний (видимість 1-2 км), помірний (до 4 км) і слабкий (до 10
км). Розрізняють тумани за походженням: адвективні та радіаційні.
Погіршення видимості ускладнює роботові
транспорту – перериваються авіарейси, порушується розклад і швидкість
рухові наземного транспорту. Краплі туману, осідаючи на поверхню чи
наземні предмети під дією сили тяжіння або потоку повітря, зволожують
їх. На Україні неодноразово відзначалися випадки перекриття ізоляторів
високовольтних ліній електропередачі в результаті осідання на них
крапель туману й роси. Краплі туману, як і краплі роси, є джерелом
додаткової вологи для польових рослин.
Осідаючи на них, краплі підтримують навколо собі високу відносну
вологість. З іншого боку, краплі туману, осідаючи на рослинах, сприяють
розвитку явищ гниття. Уночі тумани захищають рослинність від надмірного
вихолоджування в результаті випромінювання, послабляють шкідливий вплив
заморозків. Удень тумани охороняють рослинність від сонячного перегріву.
Осідання крапель туману на поверхню деталей машин призводить до псування їхніх покрить і корозії.
На території України в середньому
щорічно буває близько 100 днів з туманом. За числом днів з туманом
Україну можна розділити на три частини: гірські райони, центральна
піднесена частина й низинні райони. Повторюваність туманів збільшується з
півдня на північ – від Причорномор’я до Придніпровської, Подільської,
Приазовської височин і Донецького кряжа – у результаті вимушеного
підйому повітря навітряних схилами і його трансформації. Підвищене число
днів з туманом відзначається в північно-західних районах степового
Криму й у центрі Керченського півострова.
Максимум туманів на більшій частині
України відмічається в осінньо-зимовий період, мінімум – улітку; деяке
підвищення числа днів з туманом спостерігається навесні вберезні.
Тумани всіх типів можна спостерігати як при негативній, так і при позитивній температурі поверхні ґрунту (від 0 до 5°С).
Ожеледь – атмосферне явище, що
утворюється в результаті намерзання крапель переохолодженого дощу або
мряки на поверхні землі та предметах. Є кулею щільної криги, прозорої
або матової, що наростає на навітряній стороні.
Утворення ожеледі на Україні в основному пов’язане з діяльністю циклона й проходженням фронтальних розділів.
Найзначніші ожеледі спостерігаються при
проходженні південних циклонів. При русі циклонів із Середземного моря
на схід і заповненні їх над Чорним морем ожеледі спостерігаються на
півдні України. У випадку рухові циклона з заходу Чорного моря на
північний схід він проходити своєю центральною частиною над Україною й
може викликати утворення ожеледі на всій території республіки. Іноді
середземноморські циклони переміщаються над Балканським півостровом
Європи, при цьому ожеледі бувають переважливо в західній частині
України.
Основною особливістю географічного
поширення ожеледі на Україні, що залежить від циркуляції атмосфери, є
збільшення її повторюваності з заходу й південного заходу на схід,
причому в основному в лісостеповій зоні, у басейні Сіверського Дінця й
на південний схід від нього. На заході й півдні України ожеледь
спостерігається рідко.
Тривалість ожеледі різна – від частин години до 24 часів і більше.
Утворена ожеледь тривалий година
утримується на предметах. Максимальна тривалість збереження ожеледі
перевищує 300 часів, що можна було спостерігати в Дебальцеві, Києві,
Харкові.
Як правило, ожеледь утвориться в нічний годину при негативних температурах повітря (від 0° до –3°С).
Ожеледь у поєднанні йз сильним вітром
завдає значної шкоди господарству: під вагою зледеніння рвуться дроти,
падають телеграфні стовпи, гинути дерева, порушується рух транспорту й
т.д.
Паморозь – атмосферне явище, що
являє собою відкладення криги на тонких довгих предметах (галузях дерев,
дротах). Розрізняють два види паморозі – кристалічну й зернисту. Умови
їхнього утворення різні.
Кристалічна паморозь утворюється при
тумані в результаті сублімації (утворення крижаних кристалів одразу з
водяної парі без переходу її в рідкий стан або при швидкому охолодженні
нижче 0°С) водяної парі, складається з кристалів криги. Наростання їх
відбувається на навітряному боці предметів при слабкому вітрі і
температурі нижче –15°С. Довжина кристалів не перевищує, як правило, 1
див, алі може досягати й декількох сантиметрів.
Зерниста паморозь – снігоподібний
пухкий лід, що наростає на предметах у мрячну, переважливо вітряну
погоду. Вона має достатню міцність. Товщина цієї паморозі може досягати
багатьох сантиметрів.
Найчастіше кристалічна паморозь виникає
в центральній частині антициклона з високою відносною вологістю повітря
нижче кулі інверсії або у відрозі, а також при безградієнтному
баричному полі. Такі положення супроводжуються в холодний період
низькими температурами й слабким вітром.
Зерниста паморозь за умовами утворення наближається до ожеледі.
Паморозь спостерігається на всій
території України, алі розподіляється нерівномірно, тому що на її
утворення впливають місцеві умови – висота місцевості, форма рельєфу,
експозиція схилів, захищеність від переважливого вологонесучого потоку
та ін.
Паморозь на рівнинній частині України
спостерігається в період з листопаду по березень, алі найчастіше буває в
грудні і січні. У Карпатах і на вершинах яйл у Кримських горах
тривалість періоду можливої появи паморозі зростає. Отут, крім зимових
місяців, паморозь буває в жовтні, квітні й травні.
Через малу щільність паморозі (об’ємна
щільність від 0,01 до 0,4) остання здебільшого викликає лише посилення
вібрації й провисання дротів електропередачі й зв’язку, алі може
викликати їхні обриви. Найбільшою небезпекою для ліній зв’язку паморозь є
при сильних вітрах, тому що вітер створює додаткове навантаження на
дроти, що провисають під вагою відкладень, і збільшується небезпека
їхнього обриву.
Заметіль – атмосферне явище, що являє собою перенесення вітром снігу над поверхнею землі з погіршенням видимості.
Розрізняють такі заметілі, як поземок,
коли більшість сніжинок піднімається на кілька сантиметрів над сніжним
покривом; низову заметіль, якщо сніжинки піднімаються до 2 м і вище. Ці
два види заметілі відбуваються без випадання снігу з хмар. І, нарешті,
загальна, або верхня, заметіль – випадання снігу при сильному вітрі.
На Україні заметілі виникають при
виході на територію республіки циклона з півдня й південного заходу або
переміщенні окремих циклонів з півночі або північного заходу
Найчастіші заметілі на північному сході
України, де в середньому за рік буває від 20 до 25 днів із заметіллю. У
напрямку до південного заходу число днів із заметіллю помітно
зменшується (до 5 і менше). З підвищенням рельєфу місцевості число днів
із заметіллю зростає. Ця закономірність виявляється в Криму, Карпатах на
Донецькому кряжі й Приазовській височині.
У горах заметілі бувають і у вересні.
На рівнинах ранні заметілі можна спостерігати в жовтні, а на їхньому
крайньому заході й півдні – у листопаді. На Південному березі Криму під
прикриттям гір заметілей не буває.
Заметілі зменшують видимість на дорогах, заважають роботі транспорту
Гроза – складні атмосферне явище, при
якому в могутніх купово-дощових хмарах і між хмарами й землею виникають
електричні розряди (блискавки), що супроводжуються звуковим явищем –
громом, вітрами й зливовими опадами, нерідко градом
Немає коментарів:
Дописати коментар