Ювілей Вільнянщини - 90 років

ВІЛЬНЯНСЬКОМУ РАЙОНУ – 90

На підставі постанови Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету від 10 грудня 1924 р., у зв’язку з переведенням районного центру із села Михайло-Лукашеве до селища Софіївка, дев’яносто років назад був створений Софіївський район Запорізького округу Катеринославської губернії.

За роки існування наш район двічі був ліквідованим у 1931 та у 1933 роках - його територія переходила в підпорядкування Запорізької міської ради. У 1935 році на територій Софіївського та Запорізького районів створений Красноармійський район, 15 серпня 1944 р. Красноармійський район було перейменовано в Червоноармійський.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 3 листопада 1966 р. селище Червоноармійське віднесено до категорії міст районного підпорядкування з перейменуванням у м. Вільнянськ, а Червоноармійський район перейменовано на Вільнянський з 08 грудня 1966 року.

Під час створення до складу району увійшли Софіївська селищна рада та 15 сільських рад: Андріївська, Верхньо-Дніпровська, Геленджикська, Любимівська, Любомирівська, Максимівська, Микільська, Миролюбівська, Михайлівська, Михайло-Лукашівська, Новогупалівська, Ново-Миргородська, Павло-Кічкаська, Петро-Михайлівська й Тернівська. Доросле населення району на той час складало близько 32 тис.чол. Всього по району нараховувалося 5685 господарств, з них: кулаків 273 господарства, середняків - 2008, бідняків - 3404.

День Зройних сил України

6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Це свято з'явилося завдяки відповідній постанові Верховної Ради, якою в 1993 році була відзначена річниця ухвалення закону «Про Збройні Сили України».Формально українська армія була заснована в 1991 році — після розпаду Радянського Союзу. Протягом двох десятиліть велося постійне реформування армії країни, оскільки Збройні Сили України завжди прагнули до інтеграції в європейське демократичне співтовариство та військово-політичний блок НАТО.

День Збройних Сил України 

відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, божественною літургією. У війську проходять урочисті збори, церемонія вручення державних нагород та святковий концерт. Ввечері програма свята завершується святковим феєрверком у містах-героях та містах розташування керівних центрів українського війська.

Чужої біди не буває

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема.

Чума 21-го століття, як часто сьогодні називають СНІД, була офіційно відкрита 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань Сполучених Штатів Америки. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії.

Вперше цей день відзначався 1 грудня 1988 року. Таке рішення затвердили на міжнародній зустрічі міністрів охорони здоров'я, які обговорювали необхідність обміну інформацією щодо ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Сьогодні зусилля багатьох держав спрямовані на профілактику поширення захворювання. Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом — Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

День створення НАН України

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова установа України з самоврядною організацією. НАНУ об'єднує дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів, а також всіх наукових працівників, що працюють у її наукових установах, здійснюючи дослідження у галузі природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук. На кінець 2013 року в НАН України працювало 40211 співробітників, з них 19292 — науковці. Керівні органи НАН України перебувають у Києві.
Назва Академії неодноразово зазнавала змін. У 1918–1921 рр. вона іменувалася Українська академія наук (УАН), з 1921 по 1936 р. — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 рр. — Академія наук Української РСР, з 1991 по 1993 р. — Академія наук України, а з 1994 р. — Національна академія наук України.
Національна Академія наук України

День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України. 

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу  його спричинили,насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

    22 листопада о 16.00 запали свічку пам'яті у вікні.
    Подивись!    Запам'ятай!   Схили голову в скорботі!
              

              

21 листопада - День гідності і свободи

13 листопада, Президент України підписав укази, згідно з яким українці щорічно 21 листопада відзначатимуть День Гідності і Свободи, а 22 січня – День соборності. 
"Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені як Президенту України залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та свободи, який українці віднині й навіки будуть відзначати 21 листопада", - сказав Петро Порошенко.