Тема практичного заняття : "Збирання колекції гірських порід та мінералів своєї місцевості.
Територія Московської сільради багата на цікаві місця.
Тут на поверхню виходять кристалічні породи Українського кристалічного щита і
представлені сірими, рідше, червоними гранітами, польовим шпатом різного
відтінку. У всіх породах є значні включення слюди (білої, рідше – чорної). На
великій глибині є родовища уранових руд; поклади бурої глини ще німці-колоністи використовували для
виготовлення цегли, каолін використовують місцеві жителі для своїх потреб. Біля села Микільське - піщані кар’єри площею до 10 га. Пісок жовтого
забарвлення змінюється білим, зрідка зеленого відтінку. Пісок різної структури.
Зустрічаються пісковики та мушля. Все це свідчить про тектонічний рух
території.
Завдання десятикласникам.: підготовка до навчальної практики по темі: "Практичне заняття: реклама
– презентація країн світу." План проекту 1. Створити 4 групи. 2. Визначитись із вибором країни (1 група - країну з Європи, 2 - із Азії, 3 - із Африки, 4 - з американського континенту) 3. Підготувати матеріали для створення мультимедійної презентації. 4. Творча лабораторія - створення презентації. 5. Захист робіт.
До уваги учнів 6 - 8, 10 класів! Розпочинаємо підготовку до занять - навчальної практики з географії.
Завдання шестикласникам
План місцевості
Для створення плану місцевості потужними комп’ютерами опрацьовується
ціла низка аерофознімків та супутникових зображень за програмами
геоінформаційної системи. Створені комп’ютером зображення корегуються
людиною. В першу чергу, як і при складанні карти, здійснюється
узагальнення інформації, тобто її відбір.
Зменшення зображення на
плані, як і на карті, відбувається завдяки масштабу. Проте через малі
площі зображуваної території, на плані практично відсутні спотворення,
пов’язані з кулястою формою Землі. Це дає змогу проводити за планом
точні вимірюванні відстаней між різними географічними об’єктами та площ.
Написи
та підписи- оформляються акуратним
друкованим шрифтом.
Що саме повинно бути написано на контурній карті, визначає вчитель,
заздалегідь даючи відповідні пояснення, головне:
– не перевантажувати карту інформацією;
- розмір напису має відповідати
величині й важливості об’єкту, розмір літер має бути однаковим, проміжки між
літерами теж. Цього можна домогтися попередніми помітками, в межах контуру об’єкта, які фіксують
розташування майбутніх літер, можна вже впевнено наносити їх на карту;
- написи не повинні перекривати
контури та інші позначення, їх потрібно розташовувати в більш
вільних місцях карти;
- написи назв міст, сіл, невеликих озер та інших
об’єктів, які займають на карті невелику площу, розташовують
у напрямку паралелей.
Якщо на карті паралелі не зображені, написи розташовують
паралельно нижній рамці карти.
Початок написів цих об’єктів повинен бути поблизу
самого об’єкта (написи міст бажано починати праворуч від пунсона, у
випадку, якщо напис довгий, можна ставити перші букви, розташувавши
його
в легенді);
- назви об’єктів, які мають форму
кривих ліній, розташовують на самому зображенні об’єктів або вздовж їхнього
напрямку;
- назви об'єктів, що мають на карті площинну форму, підписують у середині зображення.
При цьому літери назви
повинні бути розташовані
так, щоб сам підпис розкривав чітко форму та розмір об'єкта;
- написи річок і каналів
розташовують у місцях малого навантаження карти над лінією річки або каналу. Написи
достатньо довгих річок повторюють два або три рази — поблизу
витоку, гирла і в середній частині
течії;
- для
проведення кривих ліній на карті рисочками позначають характерні
перетини з паралелями, які єна цій карті. Отримані точки перетинів
допоможуть учням легше провести криву лінію. Головні вимоги до
написів і підписів усіх типів: вони повинні бути чіткими, легко читатися
і не
перевантажувати карту, тобто не «забивати»
зміст карти.