Проблеми та перспективи розвитку сільського господарства України
Розвиток сільського господарства відіграє далеко не останню роль у загальному економічному розвитку країни. Сільське господарство створює робочі місця, а також зменшує рівень бідності населення. Це галузь матеріального виробництва, що має важливе значення в забезпеченні населення продуктами, а промисловість – сировиною. Розвиток сільського господарства постає як життєво важливий чинник становлення усіх секторів економіки України.
Сільське господарство є конкурентноздатною галуззю,
оскільки Україна має великі родючі землі розміром 40,8 мільйона гектарів, з
яких обробляється приблизно 33 мільйони гектарів. Але при недостатній
державній підтримці, сільське господарство занепадає, про що свідчать такі
факти: скоротилась кількість тракторів та комбайнів у сільськогосподарських підприємствах на початок
2011 р. в порівнянні з кінцем 2000 р. І тому сільськогосподарські підприємства
не в змозі зібрати весь урожай. Сільськогосподарські підприємства не можуть
купити нову техніку через обмежене фінансування та дороге кредитування. Без нової техніки сільське господарство втрачає 7,5
мільярдів гривень на рік.
Сільське
господарство знаходиться в нерівності (диспаритеті) цін продукції з продукцією
промисловості, внаслідок чого сільське господарство недоотримало за 20 років
понад 100 мільярдів гривень. Сільські господарства знижують свою ефективність
через руйнування матеріальної бази, її розкуплення та
оплату за паї.
Також варто відмітити, що на гальмування рівня розвитку
сільського господарства впливають такі фактори: слабка система інфраструктури,
нестабільна політична та економічна ситуація, висока зношеність техніки,
нестабільність та непрогнозованість цін на паливо,
відсутність дієвої державної закупівельної політики, низька технологія виробництва, яка дозволяє іноземним конкурентам
заполонити вітчизняний ринок, часто дешевими і сумнівної якості товарами, низьковрожайні рослини, які
займають значні посівні площі, сільським господарством переважно займають люди
похилого віку, тому що уряд не дає ніякої матеріальної допомоги для залучення
молодих людей.
Таким чином, необхідно зменшити вплив слабких сторін,
зокрема підвищити ефективність управління сільським господарством з боку
держави.
Як свідчить статистика, рівень розвитку сільськогосподарського
виробництва перебуває на низькому рівні. Незначне пожвавлення в липні-вересні
2011 р. (рис. 1) пояснюється сприятливими погодними умовами в порівнянні з
минулим періодом та більша зацікавленість держави у розвитку галузі, суттєве зростання врожайності зернових культур.
Рис. 1.
Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва (наростаючим
підсумком з початку року в % до відповідного періоду попереднього року)
Обсяг реалізованої аграрними
підприємствами власно виробленої продукції за січень-вересень 2011 р. порівняно
з відповідним періодом 2010 р. збільшився на 6 %, у т.ч. продукції
тваринництва – на 9 %, рослинництва – на 4 % .
Економічні та інвестиційні умови, в яких працюють українські
сільськогосподарські товаровиробники не можна порівняти з умовами, що
створюються для фермерів у розвинутих країнах. Так, середня ставка по кредитах
для сільськогосподарських товаровиробників складає у Франції 6,6 %, в США
– 4,6 %, в Китаї – 5,3 % , а в Україні – 18-20 %.
Аналізуючи ситуацію, яка склалась в Україні, вважаємо, що основними та
першочерговими напрямками підвищення рівня розвитку сільського господарства є
такі:
– удосконалення законодавства, яке регулює
агропромислові відносини, а саме: прийняття законопроекту “Про внесення
змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Метою
законопроекту є запровадження нових правил експорту сільськогосподарської
продукції, що є об’єктом державного
цінового регулювання та інтересів держави. Це б
дало можливість створення та
регулювання діяльності державного агента із забезпечення експорту об’єктів
державного цінового регулювання;
– оновлення техніки для покращення якості і швидкості
збирання сільськогосподарської продукції більш дешевшими джерелами, ніж
кредитування: залучення інвестицій, лізинг тощо;
–
удосконалення системи субсидування, здешевлення вартості паливно-мастильних
засобів;
– розроблення та налагодження дієвих
програм збуту готової продукції для сільськогосподарських підприємств;
– підвищення конкурентоспроможності продукції
сільського виробництва шляхом вивчення та впровадження досвіду зарубіжних
розвинутих країн, що дозволить Україні зайняти належне місце в міжнародному
аграрному поділі праці.
Вирішення
проблем фінансування сільського господарства та використання сильних сторін
дозволить покращити його діяльність і забезпечити додаткові надходження до
бюджету України. Сільське господарство забезпечує динамічний розвиток економіки
України і тому в недалекій перспективі може
стати одним з головних джерел надходжень й експорту. Цьому сприяють і великі
масштаби сільськогосподарського землекористування, і родючі землі, а також
працьовите населення.
Немає коментарів:
Дописати коментар